Лабораторна робота 7

Тема: Засоби збереження соціальних закладок. Робота з хмарою тегів. Створення віртуальної інтерактивної дошки.

Мета: ознайомитись із основними поняттями та характеристикою основних етапів систематизації інформації; проаналізувати та визначити методику систематизації матеріалів та Інтернет-ресурсів наукових досліджень засобами систем збереження посилань; навчитись візуально представляти списки основних категорій за тематикою наукових досліджень з використанням мережевих ресурсів; вдосконалити навички впорядкування та систематизації контенту наукових досліджень за допомогою віртуальних інтерактивних дошок.

1. Що розуміють під поняттям «систематизація інформації»?

Систематизація інформації – один з важливіших етапів технологічного процесу опрацювання джерел інформації. Це складний інтелектуальний процес, від якого, зрештою, залежить ефективність довідково-бібліографічного, інформаційного та наукового супроводження дослідження.

2. Кого називають систематизатором?

Систематизатор – це людина, яка систематизує що-небудь.

3. Охарактеризувати діяльність систематизатора.

Професійне вміння виокремити найважливіші аспекти, всебічно відобразити певні поняття і проблеми безпосередньо зумовлює релевантність пошуку інформації в глобальній мережі. У процесі роботи систематизатор аналізує зміст джерела інформації з метою детального його розкриття і виявлення у ньому найголовніших, з наукової точки зору, аспектів.

4. Охарактеризувати основні етапи систематизації.

• Перший етап почався в далекій давнині й завершився до початку ХХ ст. Це етап виникнення й розвитку системних ідей, які складалися в практичній і пізнавальній діяльності людей, шліфувалися філософією, носили розрізнений характер. Виникали й оформлялися окремі ідеї й поняття. Нерідко вони являли собою спонтанні інтуїтивні відкриття тих або інших видатних учених, філософів і мислителів.
•  Другий етап розгортається з початку минулого століття до його середини, коли відбувається теоретизація системних ідей, формування перших системних теорій, широке поширення системності в усі галузі знання, освоєння їхніми системними ідеями. Системність перетворюється в наукове знання про системи, оформляється як інструмент пізнавальної діяльності. 
• Третій етап характеризується тим, що відбувається перетворення системності в метод наукових досліджень, аналітичної діяльності. Він розгортається із другої половини 50-х років і збігається з початком науково-технічної революції, що максимально використовувала процес систематизації для наукових відкриттів, здійснення технологічних розробок. Системність до кінця ХХ ст. стає загальним світоглядом, що використовують фахівці всіх галузей.

5. Що розуміють під поняттям «засоби збереження соціальних закладок»?

Засоби збереження соціальних закладок (системи збереження посилань) – це онлайн сервіси, що забезпечують користувачам можливість зберігати, змінювати та ділитися закладками веб-ресурсів.

6. Скласти порівняльну характеристику між закладками в браузерах та онлайн-ресурсах.

7. Для чого використовуються теги (мітки) у системах збереження посилань?

Теги є основною системою навігації на сайтах, контент яких створюється безпосередньо користувачами. Тому, для організації на сайті ефективного пошуку дуже важливо надати закладкам правильні теги (мітки), які необхідно формулювати таким чином, щоб вони чітко описували тематику сайта, який додається до закладок. По можливості, варто підібрати декілька тегів, оскільки таку закладку буде простіше знайти в мережі Інтернет.

8. Якою є максимальна кількість тегів (міток) у системах збереження посилань?

Загальна кількість тегів для однієї закладки не обмежена.

9. Охарактеризувати сервіси для створення соціальних закладок.

Сервіси соціальних закладок – спосіб збереження закладок на загальнодоступному сайті та «маркування» їх за допомогою ключових слів (тегів/міток). Закладка = посилання на веб-ресурс + анотація веб-ресурсу + теги Закладки на посилання добирають, описують, класифікують самі користувачі.

10. Які особливості систем збереження посилань Вам відомі?

− зберігати та систематизувати закладки,

− ділитися та обмінюватися ними,

− створювати спільноти за певною тематикою та інтересами,

− в межах таких спільнот збирати посилання.

11. З якою метою можуть бути використані системи збереження посилань в науково-дослідній роботі?

– джерело навчальних та наукових матеріалів;

– сховище посилань на корисні Інтернет-ресурси;

– створення спільнот за темами та інтересами;

– засіб для систематизації інформаційних ресурсів;

– система пошуку ресурсів;

– середовище для дослідницької діяльності тощо.

12. Що розуміють під поняттям «хмара тегів»?

Хмара слів (хмара тегів) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні.

13. Які напрямки використання хмар слів в освіті та науці Вам відомі?

– як дидактичний чи методичний матеріал (в електронному або друкованому вигляді);

– для представлення інформації про себе або про будь-яку людину (в портфоліо, при узагальненні досвіду, на презентаціях, на сайті та/або в блозі);

– для створення яскравих продуктів (листівок, інформаційно-рекламних буклетів, бюлетнів, презентацій тощо);

– для акцентування уваги на важливих датах, подіях, ключових моментах (при узагальненні досвіду, аналітичних матеріалах, презентаціях тощо);

– як візуалізацію критеріїв оцінювання;

– для представлення результатів опитування або обговорення тощо.

14. Охарактеризувати онлайн-ресурси для створення хмар слів.

1. WordArt.com дозволяє створити хмару слів з тексту, введеного користувачем або з web-сторінки за вказаним посиланням. Хмара може мати різну форму і кольорове рішення. Кожне слово хмари являє собою гіперпосилання для пошуку у Google. Сервіс підтримує кирилицю. Створеною хмарою можна поділитися, використовуючи посилання, а також можна отримати код для вбудовування хмари на сторінки сайтів, блогів. Сервіс дозволяє зберегти хмару слів не тільки як растрове зображення, але і як векторне.

2. Wordle.net призначений для генерації хмари слів з тексту. В хмарі виділяються великим кеглем слова, які найчастіше зустрічаються у вихідному тексті. Є можливість налаштування хмари – використовувати різні шрифти, макети і схеми кольорів. У сфері освіти цей сервіс можна використовувати для підведення підсумків опитувань, ігор, заходів. Можна обробити текст і визначити частоту зустрічі того чи іншого слова. Створені зображення можна зберегти в галереї Wordle, зберегти як графічний об’єкт на жорсткому диску комп’ютера, роздрукувати на принтері. Також можна додати посилання на хмару на свій сайт, блог або поділитися ним з друзями.

3. Tagxedo-Creator. Створену у сервісі хмару можна представити в будь-якому вигляді, наприклад, пташки, квітки або карти країни. Є можливість зміни кольору, розміру, положення, форми, фону та відстані між словами. Зрозумілий інтерфейс. Кожне слово в хмарі при наведенні на нього курсору, також як і у WordArt, виділяється і представляється як гіперпосилання. Є можливість збереження у вигляді зображення.

4. Wordclouds.com – безкоштовний онлайн генератор хмари слів. Сервіс дозволяє вставляти текст, завантажувати документ або відкрити посилання з інтернету, щоб автоматично створити хмару слів або тегів. Є можливість налаштування за формами, темами, кольорами і шрифтами. У будь-який момент можна відредагувати перелік слів та відстань між ними. Після вдалого результату можна зберегти зображення або поділитися ним в мережі.

5. Word It Out – один з найпростіших сервісів, який дозволяє робити хмари слів введеного тексту або посилання. У налаштуваннях можна змінити шрифт, кольори слів і фону. Зручною є кнопка випадкових налаштувань, за допомогою якої можна генерувати різні варіанти. Перевагою сервісу є коректне відображення кириличних шрифтів. Після створення хмари її можна завантажити у вигляді зображення або поділитися за допомогою посилання.

6. Wordcloud.pro – російськомовний сайт, що дозволяє створювати яскраві хмари певних форм та інші онлайн-ресурси (Answergarden, Imagechef.com тощо) Використання у процесі наукового дослідження такого прийому як «хмара слів» можливо в багатьох напрямках. Візуалізація досліджуваних текстів, критичне осмислення визначень, опора на образи і асоціації, розвиток інформаційної культури та творчого мислення визначають переваги використання «хмари слів». Можливості застосування пов’язані з поєднанням в застосуванні дидактичного засобу умовно-графічної і мультимедійної наочності та цифрових технологій.

15. З якою метою в науково-дослідній роботі можуть застосовуватись віртуальні інтерактивні дошки?

16. На які чотири основні групи відповідно до особливостей використання в освіті та науці поділені віртуальні інтерактивні дошки?

– дошки для створення інтерактивних плакатів, електронних публікацій тощо;

– дошки для малювання;

– дошки для зберігання нотаток;

– дошки для організації спільної науково-дослідної роботи із різноманітним контентом та можливістю спільного його редагування.

17. Охарактеризувати п’ять онлайн-ресурсів для створення віртуальних інтерактивних дошок для організації спільної науково-дослідної діяльності?

– ефективне та динамічне представлення різноформатного навчального/наукового контенту;

– організація колективної роботи на одному майданчику як в аудиторії, так і на відстані, що сприяє розвитку особистих і соціальних навичок;

– багаторазове використання власних розроблених матеріалів, обмін ними з колегами;

– збереження створеної дошки або її фрагментів в мережі для подальшої роботи з ними;

– розміщення нотатків чи зауважень до демонстраційного матеріалу;

– ведення діалогу із учнями/студентами, коригування помилок, керування дослідницькими завданнями тощо.

18. Які напрямки застосування віртуальних інтерактивних дошок Вам відомі?

Основні напрямки застосування віртуальних інтерактивних дошок в освіті та науці:

 – ефективне та динамічне представлення різноформатного навчального/наукового контенту;

 – організація колективної роботи на одному майданчику як в аудиторії, так і на відстані, що сприяє розвитку особистих і соціальних навичок;

– багаторазове використання власних розроблених матеріалів, обмін ними з колегами;

 – збереження створеної дошки або її фрагментів в мережі для подальшої роботи з ними;

 – розміщення нотатків чи зауважень до демонстраційного матеріалу;

 – ведення діалогу із учнями/студентами, коригування помилок, керування дослідницькими завданнями тощо.

2 завдання

https://wordart.com/vclu5cm0mb3a/word-art%202

https://wordart.com/9agypga29xiy/word-art%203

3. завдання

https://padlet.com/marinadashkivska04/39107p7w8j52ho9p